Блять, братаны, что за день был сегодня, срываюсь с последних сил!
Начну с того, что утром сосед по коммуналке, звали его Витек, сказал, что знает место, где можно закладки купить. Прямо в нашем районе, в подворотне, рядом с мусорными баками. Я, естественно, сразу закинулся колесами и согласился сходить на разведку. Витек говорит, что там у ребят настоящий кодеин продают, успокаивающий сильно. А у меня как раз с ломками неделю было, так что не долго думая, пошли с ним.
Подошли к подворотне. Витек открыл дверь, и, блять, нас там ждала целая банда гопников в черных куртках. Я чуть не спидик с этого, братаны! А Витек сразу начал форсить с ними разговор. Оказывается, они тоже на кодеине не первый день. Сказали, что берут его оптом, а потом самим распространяют. Ну и говорят, что качество конечно не всегда хорошее, но хуже не встречали.
Гопник 1: Дааа, чуваки, надо закидать этим кодеинчиком весь район! |
Витек: Согласен, давайте закидываться и форсить его раздачу! |
Я: Что, сейчас же можно закладки купить? |
Гопник 2: Давай, парни, пошли в мой подвал, там имеется у нас немного. Вам пакетик дам. |
Мы зашли в подвал. Там было полно наркоты, на полках прямо. Гопники рассказали, что склад с кодеином у них в торговом центре, и они оттуда крадут. Ну и давай они мне продавать эту дрянь. Я взял пакетик, а они начали еще и советы давать, как его принимать и какой дозой. Чую, сейчас у меня с ломками покончится, братаны.
Ну, я купил, пакетик спрятал и пошел оттуда. Витек тоже закупился, лох.
После этого мне стало интересно, что можно еще в этом торговом центре украсть. Думаю, если кодеин уже такой успокаивающий, то может и унитаз заштатаю. Витек со своими закладками мне помогал, вот и решил немного расслабиться, закинувшись на колеса.
Зашел мы с Витеком в торговый центр, никто нас не остановил. Прямо как будто готовыми товарищами выглядели, братишки. Прошли к отделу сантехники, я выбрал самый крепкий унитаз и решил его штатовский стащить. Короче, перетащили его на долгушку (телегу), а потом я еще и с витрины сантехники набор для ремонта унитаза украл. Было жарко, но я молодец, все сам делал.
Вышли мы со своими добычами из торгового центра. Нас просто все обходили стороной, ну ладно им, я теперь майор нашего двора!
Итак, приехали мы в коммуналку, вытащили унитаз из долгушки и стали монтировать его в туалете. Я, блять, такого фарту не ожидал! Унитаз идеально встал, и вроде бы все заметили, только Витек все время смеялся, что у нас теперь чемпионат по унитазам в коммуналке. Ну и блять, что смеяться-то, мы теперь классные, живем в стиле гопников!
Итак, сегодня день прошел на ура! Я закинулся кодеином, снялся с ломок, успокаивающими свои нервы. Украл унитаз в торговом центре и еще набор для ремонта взял. Теперь мы с Витеком настоящие гопники, никто нам не парит. Ну что, братаны, закидываемся и форсим этот наш кодеинчик по району?
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!